Виявляється, особливе натхнення відчуваєш, коли є у передчутті чийогось щастя. Мимоволі згадуєш своє весілля, дівочі мрії, надії, сподівання, всілякі такі моменти... ;), які вже були і думаєш про те, скільки всього чудового ще попереду. Переводиш погляд на своїх чотирьох жевжусів (це слово з нашого власного домашнього лексикону, означає приблизно таке: суперрухливий,супершвидкий,супербалакучий, малюк-дитя-підліток-всерівно ще дитина), тихенько посміхаєшся, - і починається творчість..., чи магія..., чи маленьке чудо. Бо рука сама виводить на тістечку маленькі макові голівки, малює ніжні тичинки, знає куди нахилити листочок чи довести стеблинку. Помало, але впевнено та спокійно просувається кропітка робота, додаю деталі, підфарбовую, затоновую. Готово.
Молодята, будьте щасливі!!!
